Шкурка екзит-полу вичинки була не варта. Казати, що ти йшов у президенти, аби постаратися, - не треба, бо "старатися треба вдома з дружиною", а на головне крісло країни кандидат у президенти Олександр Пабат намітився лише тому, що хотів "продемонструвати владі, що ми не бидло і не виборці, ми - народ України і можемо об'єднатися". Про це він розповів у інтерв'ю ІМК.

- Багато хто казав, що Пабат - технічний кандидат. Я своєю діяльністю, діяльністю Народної армії спасіння засвідчив, що я не є технічним кандидатом жодного з провладних кандидатів, і найцікавіше те, що для них я набагато небезпечніший, бо я сьогодні є кандидатом від опозиції і об'єдную якраз опозиційні народні сили.

- Наскільки несподіваними були для Вас результати екзит-полу?

- Ви знаєте, мене питали, чи варта була, так би мовити, шкурка вичинки (брати участь у цих виборах)? А я хотів би спитати, а чи варта була шкурка вичинки цього екзит-полу? Витратили досить значні кошти, а результати встановити не можна, тому що різні екзит-поли дали різні дані. Тому мене результати не здивували.

- Ви не вірите екзит-полам?

- Думаю, що так. Ви згадайте результати - вони ж кардинально відрізняються!

- Так, але ж там мова йде про відсотки, а не про те, що, наприклад, у одному екзит-полі лідирує Тимошенко, у іншому - Янукович, а у третьому - ще хтось. Буцім, хто замовив, той і перемагає.

- Повірте, різниця у 7% між одним і другим лідером - це велика різниця, тим більше - у першому турі. Мені здається, точніше, я впевнений, що вони є недостовірними, сфальсифікованими. Або технологія була використана неправильно, або не годину там стояли люди, а по півгодинки, а інші грілися. Або неналежним чином взагалі все це проводилося, тому що мене здивувала навіть підготовка до екзит-полів - спочатку сума була заявлена в 300 тисяч доларів, потім 200, а потім ми справимося і за 100, якщо кандидати дадуть гроші. Як на мене, екзит-пол повинен мати встановлену вартість. І друге - жоден кандидат не повинен фінансувати екзит-пол, тому що апріорі існує можливість потім не бути задоволеним результатом.

- А Ви коли йшли на вибори, справді вірили в свою перемогу? Чи це було так, для годиться, аби лишень постаратися?

- Коли говорять "постараюсь", це ви вдома з дружиною старайтеся. Я в жодному разі не намагався пробувати або старатися. Для Народної армії спасіння участь у будь-яких виборах - це засіб для донесення своїх ідей до громадян. Для мене особисто участь у цих виборах було можливістю продемонструвати владі, що ми не бидло і не виборці, ми - народ України, можемо об'єднатися, кандидата свого підготувати, висувати його і жорстко контролювати. Хотів людям показати, що не святі горшки ліплять, а ми можемо - звичайні громадяни, без партії, без політиків, без олігархів об'єднатися, зробити програму і висувати її. Якраз завдяки оцій роботі ми змогли створити народну опозицію, день народження якої ми сьогодні і відзначаємо.

- Тоді що для Вас означає висунення у президенти? Задоволення власних амбіцій?

- У мене нема амбіцій. У мене є бажання не просто сісти в крісло, над яким написати табличку "Пабат", в мене є бажання змінити свідомість громадян, щоб ми не були політичними утриманцями і прохачами. Щоб ми усвідомили, що саме від нас залежить наша держава і ніхто нас не зможе обдурити. І це була основна моя мета. І я вважаю, що після цих виборів усім стане зрозуміло, чи є у нас у країні влада, і для кого вона працює.

- А в другому турі Ви кого підтримаєте?

- Ні-ко-го. І я закликаю усіх своїх прихильників голосувати "не підтримую жодного кандидата". Це потрібно зробити для того, щоб влада знала не лише, хто від них у захваті, не лише тих, хто був ними куплений чи обдурений, але й тих людей, які не хочуть підтримувати жодну їхню дію, які будуть жорстко контролювати їхні дії у владі. В будь-якому разі, коли є опозиційна сила від народу - це створює умови для кращої роботи.

- Якщо Ви так впевнені у неправильності роботи, наприклад, Тимошенко та Януковича, виходить, що у разі їх перемоги вони отримують її незаслужено?

- Ні, чому ж. За них проголосували люди, і це їхній вибір. Але за них проголосували ті, кого їм вдалося обдурити. Ми ж бачимо, що у них нема жодної можливості себе хоч якось проявити. Замість того, щоб проявляти себе, вони використовують технології. І я не хочу підтримувати таку владу і мати щось спільне з цими людьми. У мене нема іншого виходу, окрім як бути в народній опозиції.

- І останнє запитання. Вам не шкода 2,5 млн грн, які віддали під заставу?

- Як будь-якому громадянину, який взяв ці гроші з власної кишені, звичайно, мені шкода. Але не можу сказати, що дуже, бо я вважаю, що ці гроші ми вклали у побудову майбутнього нашої опозиційної сили, майбутнього Народної армії спасіння.

Марія Сердюк для ІМК